- розмикання
- -я, с.Дія за знач. розмикати і розмикатися.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розмикання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
розмикальний — а, е. Стос. до розмикання; який признач., служить для розмикання чого небудь … Український тлумачний словник
безконтактний — а, е. 1) Який здійснюється на відстані, без безпосереднього контакту з об єктом (про вимірювання, діагностику). 2) Такий, у якому відключення або переключення струму в електричному ланцюзі відбувається без механічного замикання, розмикання… … Український тлумачний словник
ключ — I а/, ч. 1) Знаряддя для замикання та відмикання замка, засува та ін. •• Під ключ (здава/ти, зда/ти що) в остаточному, завершеному вигляді. 2) Інструмент для загвинчування або відгвинчування гайок, болтів і т. ін. Гайковий ключ. Накидний ключ.… … Український тлумачний словник
комутатор — а, ч., спец. 1) Прилад для замикання й розмикання електричного кола або для зміни напряму електричного струму. 2) Пристрій для ручного з єднування телефонних ліній. 3) Пристрій для комутації двох та більше пристроїв. Комутатор пам яті. Циклічний… … Український тлумачний словник
роз'єднувач — а, ч. 1) Пристрій для швидкого розмикання електромережі високої напруги. Автоматичний роз єднувач. 2) перен. Той, хто сприяє роз єднуванню або роз єднує (у 2 знач.) кого небудь … Український тлумачний словник
розмикач — а/, ч. Прилад для розмикання електричного кола … Український тлумачний словник
контактор — contactor Schütz, Schaltschütz, Kontaktgeber електромагнітний апарат для дистанційного або автоматичного вмикання, розмикання і перемикання електричних кіл постійного або змінного струму низької частоти … Гірничий енциклопедичний словник